Кобеляцька територіальна громада

Учора у селі Придніпрянське відбулася скорботна церемонія прощання з жителем села, військовослужбовцем Збройних Сил України — Віктором Миколайовичем Алексеєнком.

Провести юного захисника в останню путь зібралися рідні, друзі, односельці, представники влади, третього відділу ТЦК та СП, духовенство. Чимало людей прийшли, аби віддати останню шану Герою, який ціною власного життя боронив Україну від російського ворога. Люди ставали навколішки, схиляли голови у глибокій скорботі, несли квіти, лунали прощальні залпи як символ військової честі та незламності духу.

Державний Прапор України, яким була вкрита труна загиблого воїна, урочисто передали матері Віктора — як знак безмежної вдячності народу за подвиг її сина, за його мужність і жертовність.

Під час церемонії слова співчуття та вдячності родині висловив заступник міського голови Михайло Брейко. У своєму зверненні він наголосив:

«Віктор віддав найдорожче — своє життя — за наше право жити під мирним небом, за майбутнє наших дітей, за незалежність України. Його подвиг — це не просто сторінка історії, це біль у серці кожного з нас».

Віктор Алексеєнко назавжди залишиться в пам’яті громади як світла, мужня людина, справжній патріот, який без вагань став на захист рідної землі. Його ім’я буде вписане в історію села та всієї України поряд з іменами тих, хто віддав життя за свободу і гідність нашої держави.

Схиляємо голови у скорботі та молитві.

Вічна пам’ять і слава Герою України.

Довідково: Алексеєнко Віктор Миколайович народився 20 квітня 1988 року в селі Придніпрянське (колишнє село Радянське).

З дитинства вирізнявся добротою, скромністю та щирістю. Був старшим сином у родині та надійною опорою для двох молодших братів. Рідні й близькі пам’ятають його як чуйного, спокійного та працьовитого чоловіка, який завжди був готовий допомогти іншим.

Після закінчення Придніпрянської загальноосвітньої школи Віктор обрав творчу стежку — здобув фах художника у Петриківському художньому училищі. Згодом працював слюсарем у майстерні з ремонту машин та сільськогосподарського устаткування СК «Радянський», де зарекомендував себе відповідальним і сумлінним працівником.

У 2023 році Віктор був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив штурмовиком в одній зі штурмових бригад, мужньо виконував бойові завдання та зазнав контузії. Після лікування певний час перебував удома, та з почуттям обов’язку знову став на захист Батьківщини.

Наприкінці жовтня 2025 року був призваний до військової частини «Вовки Да Вінчі», де проходив службу в роті забезпечення.

10 січня 2026 року під час виконання завдання, пов’язаного із забезпеченням підрозділу, Віктор Алексеєнко загинув поблизу населеного пункту Слов’янка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Він віддав своє життя за свободу та майбутнє України. Світла пам’ять про Віктора назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав.