Логотип

Кобеляцька територіальна громада

Полтавська область, Полтавський район

17.01.2024 09:43

Деімперіалізація на Полтавщині

65a7851526ac4__deimperializatsiya.webp

21 березня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», який 21 квітня 2023 року був підписаний Президентом України Володимиром Зеленським. Зазначений Закон набув чинності 27 липня 2023 року.

Цей Закон задає правові межі для процесу, який активно триває в Україні вже понад рік та передбачає реалізацію на державному та регіональному рівні низки заходів щодо усунення маркерів російської імперської політики з вітчизняного публічного простору, що були покликані прив’язувати Україну до Росії чи демонструвати вищість російської культури. Тому очищення українського публічного простору від цієї імперської символіки є складовою ментального спротиву агресору. Реалізація Закону потребує об’єднання зусиль і тісної співпраці органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, експертів і громадськості, адже Закон визначає процедури й чіткі терміни, впродовж яких Україна повинна позбутись російської імперської символіки, і зробити це виключно у рамках чинного законодавства України.

Закон охоплює сфери публічного простору, топоніміки, назв юридичних осіб, пам'ятників, пам'ятних знаків і знаків для товарів і послуг; визнає злочинною та засуджує російську імперську політику; забороняє пропаганду символіки російської імперської політики (крім прописаних у законі винятків), визначає порядок ліквідації такої символіки з публічного простору; забороняє присвоєння назв, які глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики та сучасної РФ як держави-агресорки, географічним обʼєктам, юридичним особам та обʼєктам права власності.

Протягом 2022-2023 років від дня початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну почалася стихійна й активна кампанія звільнення українського суспільства від російського імперського спадку. Як і в усій Україні, на Полтавщині з ініціативи органів місцевого самоврядування було демонтовано 54 обʼєкти. За темпами деімперіалізації та дерусифікації Полтавщина вийшла у всеукраїнські лідери та за версією громадського проєкту «Деколонізація. Україна» область посіла 5-е місце.

Якщо говорити про перейменування урбанонімів – топонімічних назв у межах населених пунктів, слід зазначити, що протягом 2022-2023 років в області органами місцевого самоврядування перейменовано 2028 урбанонімів у населених пунктах (понад 72%). Зокрема, у Лубенському районі – 318, у Миргородському районі – 509, у Полтавському районі – 700, у Кременчуцькому – 501.

Наразі 772 урбаноніми органами місцевого самоврядування визначені як такі, які належить перейменувати у 2024 році, проте триває процес громадських обговорень, відповідними робочими групами опрацьовуються варіанти назв.

Російська імперська доба залишила на Полтавщині цілий вінок слави «руського міра», який буйним цвітом квітнув у назвах вулиць, провулків, площ тощо. Отже, фаворитом у назвах був Юрій Гагарін (330 назв). Також в області було урбанонімів: 194 - Першотравневих (1 травня), 128 – Пушкіна Алєксандра, 90 – Мічуріна Івана, 82 – Чкалова Валєрія, 72 – Ватутіна Ніколая, 70 – Горького Алєксєя, 52 – Комарова Віктора, 39 – Кошового Олега, 38 – Маяковського Владіміра, 31 – Лермонтова Міхаіла, 29 – Космодемʼянської Зої, 22 – Макаренка Антона, 18 – Кутузова Міхаіла, 18 – Убийвовк Лялі, 16 – Партизанських, 16 – Леніна Владіміра, 12 – Толстого Льва, 4 – Московських.

Під час перейменування топонімів відбувалося також приведення назв до вимог українського правопису, керуючись законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Якщо з питанням перейменуванням урбанонімів ситуація зрозуміла та передбачувана, то вилучення з публічного простору матеріальних обʼєктів потребує певних фінансових видатків, а також дотримання певних процедур, повʼязаних з вилученням памʼяток історії та архітектури з різних державних та місцевих реєстрів.

Отже, у 2022-2023 роках в області демонтовано 54 пам’ятники, погруддя, пам’ятні знаки, пам’ятні дошки, написи тощо (23,1%). Належить прибрати з публічного простору або провести реконструкцію ще 180 об’єктів. Окремі пам’ятники є капітальними спорудами великого розміру, демонтаж та/або переміщення яких потребує фінансових видатків та є технічно складним.

Також, окрім питань перейменування назв у населених пунктах та демонтажу матеріальних об’єктів, належить перейменувати 18 населених пунктів. Зокрема, у Полтавському районі – 9 (село Надежда Диканської громади, село Чкалове, село Красне та село Леваневське Кобеляцької громади, села Першотравневі у Зіньківській та Чутівській громадах, село Первомайське Михайлівської громади, село Прогрес Білицької громади, село Красне Мартинівської громади); у Лубенському районі – 4 (село Першотравневе Пирятинської громади, село Олексіївка Гребінківської громади, село Червоні Пологи Лубенської громади, село Бригадирівка Хорольської громади); у Миргородському районі – 4 (село Першотравневе Шишацької громади, село Червона Балка, село Червона Слобідка та село Зірка Лохвицької громади); у Кременчуцькому районі – 1 (село Новомосковське Глобинської громади). На сьогодні по 8-ми населеним пунктам не вироблені пропозиції щодо перспективних назв – керівництво громад разом з депутатами саботують вимоги чинного законодавства у цій сфері. Невідомо, які мотиви спричиняють таке ставлення місцевих чиновників, але ж все одно населені пункти, які мають бути перейменовані, будуть перейменовані.

Процес деімперіалізації публічного простору не є безкінечним і творчим, а є процесом правовим та чітко обмеженим як у часі, так і межами повноважень кожного з суб’єктів, до повноважень яких належать права та обовʼязки вживати певних заходів та вчиняти певні правочини під час ухвалення управлінських рішень.

Зокрема, законом передбачено декілька етапів цього процесу. Відповідно до норм Закону, у місцевих рад є 6 місяців, починаючи з 27 липня 2023 року, аби вилучити з публічного простору назви та пам’ятники, присвячені російським імперським діячам та географічним об’єктам країни-агресора. Якщо протягом цього строку місцеві ради не виконають норми Закону, такі повноваження перейдуть до голів громад, які повинні їх виконати протягом наступних 3 місяців – з 27 січня до 27 квітня 2024 року. Якщо і голови громад не усунуть символіку російської імперської політики, то цю функцію виконають обласні адміністрації протягом наступних 3-х місяців.

Верховна Рада України за поданням органів місцевої влади має привести у відповідність до Закону назви населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики, а також русифіковані назви. Нові назви мають обрати мешканці громад. У разі, якщо такі дії не будуть вчасно вчинені на місцевому рівні, то за поданням Українського інституту національної памʼяті буде змінено недеімперіалізовані назви. Кінцевою датою реалізації вимог Закону є 27 липня 2024 року.

Для тих, кого цікавить ця тема, пропонуємо ознайомитися зі Збірником матеріалів, рекомендацій і документів щодо виконання вимог Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», розроблених фахівцями Українського інституту національної пам’яті (https://goo.su/Fg4MItH). У збірнику міститься інформація, яка детально пояснює, чому усунення імперських стереотипів, міфів, наративів і маркерів зі свідомості українців та нашого публічного простору сьогодні є питанням національної безпеки. В основній частині видання вміщено інформацію про те, як з’ясувати належність тих чи інших об’єктів до пропаганди російської імперської політики, визначитися із виконавцями і термінами реалізації та винятками Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».