03.02.2023 16:12
День літератора
Днями в Публічній бібліотеці Кобеляцької міської ради відбулася літературна зустріч «Сила слова» приурочена 12 –й річниці з дня створення громадської організації «Літератор».
На зустріч зібралися творці та шанувальники поетичного слова. Важко назвати куточок землі, подібний до Кобеляччини, на літературному небосхилі якого сіяло б стільки зірок різної величини: Ілля Дубинський, Юрій Дольд-Михайлик, Семен Журахович, Дмитро Ткач, Павло Усенко… Та літературна Кобеляччина не лише геніальне вчора, це геніальне сьогодення.
З кобеляцьких країв, пролягла дорога до світового визнання Павла Загребельного та Олеся Гончара. Тут набрали сили поетичного слова Людмила Овдієнко, Галина Гармаш, Галина Петлюк, Олекандра Осадча, Василь Безкоровайний, Володимир Чуйков, Любов Варич, Людмила Усенко, Юлія Савченко, Олександра Казанко, Сергій Коломієць, Іван Телятник, Валентина Наріжна, Михайло Лисак, Леонід Митько, Олена Харківець, Сергій Петренко, Марина Сідаш-Приходько, Любов Лебідь, Наталія Кушнір, Віра Щербина, Марина Хорольська, Григорій Мокрий, Ольга Дейнека, Іван Ярещенко, Олександр Сальний, Галина Долгова та багато інших талановитих людей. Краєзнавці – літописці: Володимир Чернявський, Валентин Голяник, Яким Дубина,Михайло Задорожній, Іван Магда, Григорій Потетій, Іван Пасько, Віктор Шишацький, Віталій Глинський, Віктрія Біліченко, Борис Попруга. Тут творив свій іскрометний гумор Вадим Іваненко, Микола Касьян, Василь Дейнека, а сьогодні це Олександр Черкаський.
Перший крок до створення ГО літераторів Кобеляччини було зроблено в Кобеляцькому музеї літератури і мистецтва 15 грудня 2010 року. Було обговорено пропозицію про можливість об’єднання творчих людей у спілку. І вже 1 лютого 2011 року в читальному залі центральної районної бібліотеки зібралися письменники, поети, літературознавці, які взяли на себе місію створити літературне об’єднання. Засновниками якого стали 15 кобелячан.
Керівником ГО «Літератор» одноголосно був обраний Леонід Митько: член Національної спілки журналістів України, лауреат літературно – мистецької премії Володимира Малика. Це творчий та ініціативний керівник . Йому властиві комунікабельність та послідовність у діях – це те, що допомагає завершити розпочату справу.
В громадської організації є своя символіка: логотип організації, гімн – слова В. Педана, музика Е. Стряпана. Ще є символ мудрості – сова, яку вирізав з дерева доброволець АТО – Олександр Ярський. За кращі літературні твори є відзнака «Творча особистість». Імена літераторів-земляків занесено на дошку пошани.
За 12 років вдалося створити дієздатний колектив творчих людей. Започаткувати і провести цікаві зустрічі, презентації книг, творчі вечори, видати 115 книг. Свідченням цього є, організована бібліотекарями, книжкова виставка «Сузір’я літераторів Кобеляччини». Індивідуальна роботи кожного члена спілки примножувалася співпрацею з органами влади, відділом культури, туризму, молоді та спорту, Публічною бібліотекою Кобеляцької міської ради, Центром культури та дозвілля, Музеєм літератури та мистецтва ім. О. Кулика, Будинком дитячої та юнацької творчості ім. Миколи Касьяна, Царичанським клубом «Надія», Літературно – мистецькою вітальнею «Сива ластівка» Новосанжарської публічної бібліотеки, творчим об’єднанням «Гармонія» при Козельщанській центральній бібліотеці, музеєм – садибою ім. О.Гончара та багатьма громадськими організаціями.
Встановлено тісні зв’язки з Полтавським педагогічним університетом, обласною науковою бібліотекою ім. І.П.Котляревського, літературно- меморіальним музеєм ім. П.Мирного, музей В. Короленка, Решетилівським та Новосанжарським центрами соціального обслуговування.
Усі ці роки реалізовувалась головна мета спілки – об’єднання зусиль для розвитку літературного процесу та популяризації художнього слова. За поширення історичної правди про голодомор, Валентин Голяник за книгу «Трагічні сторінки моєї Вітчизни», Президентом України був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеню. Автор книг «Перелом», «Свята земля очима паломника», «Погляд у майбутнє» та багатьох інших, Володимир Чернявський, лауреат літературної премії Паїсія Величковського. Група авторів у складі Віктора Шишацького, Михайла Лося, Віталія Глинського, Вікторії Біліченко стали лауреатами премії В. Малика за збірник історико – краєзнавчих нарисів «Орлик і орляни», Григорій Мокрий лауреат міської Короленківської премії за книгу «Любіть Україну».
На зустрічі була присутня начальник відділу культури, туризму, молоді та спорту Валентина Пелюхня, яка привітала літераторів з днем створення ГО. Подякувала за стійку життєву позицію, співпрацю у проведенні культурних заходів для переселенців під девізом «Разом до перемоги». Вручила грамоти та солодкий подарунок.
За традицією, старійшини організації, Іван Пасько та Михайло Задорожній запалили свічі пам’яті. Згадали літераторів– земляків, відомого поета України – Дмитра Павличка, які пішли в інші світи, та вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання. Віталій Чепіжний, гість з Нових Санжар, зачитав вірші Д.Павличка.
У своєму виступі Віталій Глинський акцентував увагу на започаткуванні щорічної «Літературно – мистецької премії Кобеляцької міської ради». Якою мали б відзначати кращих літераторів, митців та аматорів культури і мистецтва. На думку Леоніда Митька ГО «Літератор», за багаторічний внесок у розвиток літературного процесу та книговидання краю, заслуговує на занесення на дошку пошани.
Святковий настрій створили музичні вітання від, талановитих, працівників Центру культури та дозвілля Кобеляцької міської ради Наталії Слісаренко, Андрія Уткіна та вихованки Аліни Федчун, викладача дитячої музичної школи Віктора Ліщини.
Гості свята, Андрій Задорожній, Віра Сальна, Ігор Магда, відзначили жанрову різноплановість та значущість творчості літераторів.
На зустрічі поети читали власні твори, в яких лейтмотивом звучало ствердження незалежної України та впевненість в перемозі над ворогом збройних сил України.
Є в житті явища скороминущі, які швидко забуваються, відходять у забуття. А є вічне, нетлінне. Слово, що проростає крізь буденність, щоденні турботи з відлунням особистих почуттів.
До вашої уваги пропонуємо добірку поетичних творів.
Я - УКРАЇНА
Я - Україна, і я нею буду,
Якщо хтось сумнівався, той пропав.
Країна я нескореного люду,
Міцнішого за кремінь і метал.
Нехай м'яке і ніжне моє серце,
Нехай любов до ближнього свята.
Та не пробачу зраду я й облуду,
Опісля вибухів вночі, я вже не та.
Я сильна своїм люблячим народом,
Синами й доньками,
що вірять в майбуття.
Й оплачують своїм життям священним,
Моє, квітуче й радісне життя.
Я - Україна, та що в серці патріотів,
Та що з надією, в очах моїх дітей,
Та що із мужності, із сили, крові й плоті,
Легендами оспіваних людей.
Я - Україна, й не питайте, де Я ?
Чому в розрусі й вибухах міста,
Я піднялася! Я іду! Я в русі,
І під ногами стогне вже орда.
Й не зупинити отой хід нікому,
Не перекрити, наступу дороги.
Я Україна - Є, була і буду!
Просто, я зараз, йду до ПЕРЕМОГИ!
31.01.2023. О.Казанко
Слава Україні
Українська незалежність
Кровію пролита,
Золотими ниточками
Історія зшита,
Золотими промінцями,
Сонечком зігріта,
Молодими деревцями
Й дощиком полита.
Православне історичне
Слово. В слові - сила.
Живи довго, живи вічно,
Україно мила!
Григорій Мокрий
