Кобеляцька територіальна громада

Сьогодні у Кобеляцькій громаді — День жалоби. Цього дня жителі Придніпрянського старостату, рідні, друзі та волонтери провели в останню путь Захисника України Дениса Никифорова.

На щиті Героя Дениса проводжали стоячи на колінах. Люди схиляли голови перед мужністю воїна, а крізь біль і сльози лунало: «Герої не вмирають!»

Щирі слова співчуття родині висловив виконуючий повноваження міського голови — секретар міської ради Василь Кіптілий.

«Денис народився на Дніпропетровщині. Життя привело його до нашої громади — у село Придніпрянське. Саме тут він прожив останній період свого життя. І сьогодні ця земля приймає його навіки.

У цей важкий день висловлюю щирі співчуття родині та близьким Дениса. Нехай пам’ять про нього назавжди залишиться у наших серцях», — сказав Василь Кіптілий.

До слів співчуття приєднався староста Придніпрянського старостату Володимир Лебедєв.

Представник третього відділу Полтавського районного ТЦК та СП Руслан Безима, який передав батькові Державний Прапор України, яким була накрита домовина Захисника.

Військовий салют, хвилина мовчання та молитва стали останніми почестями для воїна, який віддав своє життя за Україну.

Денис був доброю, творчою людиною, умів знаходити спільну мову з дітьми. Та понад усе він був Захисником — людиною, яка не раз ставала на захист своєї країни.

Довідково

Денис Сергійович Никифоров народився 22 грудня 1990 року в місті Бахмут на Донеччині.

Навчався у педагогічному училищі в Бахмуті. Спочатку здобував фах художника, згодом опановував бухгалтерську справу.

У 2014 році Денис добровольцем став на захист України. І до 2016 року виконував бойові завдання на Дебальцівському напрямку.

У 2022 році знову повернувся до лав Збройних Сил України, підписавши контракт. Служив на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках.

Через стан здоров’я наприкінці 2024 року Дениса було виведено поза штат та визнано обмежено придатним до військової служби. Однак уже 6 квітня 2025 року він знову повернувся на військову службу та виконував бойові завдання на Покровському напрямку.

Денис служив навідником, мав військове звання старшого солдата.

9 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Троїцьке Покровського району Донецької області з Денисом зник зв’язок.

Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Рідні до останнього сподівалися та чекали на звістку про нього. Та після проведення відповідної експертизи було встановлено, що 9 травня 2025 року Денис Сергійович Никифоров загинув під час виконання бойового завдання.

Денис був одружений. У нього залишився син 2015 року народження.

Сьогодні громада схиляє голову перед подвигом Дениса Никифорова. Його життя обірвалося на війні, але пам’ять про нього назавжди залишиться серед тих, хто його знав, любив і чекав.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України Денису Никифорову!