Кобеляцька територіальна громада

Лучний метелик, масові розмноження якого періодично "спалахують" по країні, завдає величезних збитків аграрному виробництву. За останнє півстоліття відмічено три спалахи підвищеної чисельності метелика - 1975, 1986-1989 і 2010-2011 років.

Крім об'єктивних причин, розмноженню і розселенню лучного метелика сприяють і такі негативні явища, як порушення науково обгрунтованих сівозмін, відсутність культури землеробства, виведення із ріллі значних земельних масивів. Широкий спектр сільськогосподарських культур, що пошкоджуються, здатність метеликів перелітати на великі відстані і заселяти значні території впродовж двох-трьох днів, висока плодючість, багатоїдність, неймовірна адаптивність і, врешті, неймовірно висока шкідливість - все це дає підстави віднести лучного метелика до одного з найнебезпечніших шкідників рослин, здатних створювати надзвичайні ситуації в АПК України. Слід зазначити, що біологія цього шкідника вивчена досить добре. Виявлені причини масових розмножень і складено їхній багаторічний прогноз. Вивчено структуру популяцій у різних регіонах країни, особливості діапаузи, міграцію метеликів та шкідливість гусені, удосконалено методику виявлення і обліку шкідника, розроблено логічні і математичні моделі прогнозу. Запропоновано принципово нові технології захисних заходів. Незважаючи на всі ці досягнення науки, практику їхнього застосування, лучний метелик завжди з'являється несподівано і раптово, "наганяє страху" на службу захисту і так само раптово зникає,.. щоб знову з'явитись у той час, коли на нього не чекають. Тож, на порядку денному - організація ефективного захисту посівів від лучного метелика. Погодні умови нинішнього року були сприятливими для розвитку цього небезпечного шкідника, тому лучний метелик у багатьох районах України завдав серйозної шкоди сільськогосподарським культурам. До того ж, лучний метелик - багатоїдна комаха, тому його гусінь, хоча і надає перевагу рослинам цукрових буряків, живиться і сильно ушкоджує рослини з 35 ботанічних родин, що веде до недобору або повного знищення врожаю. У різних зонах свого широкого ареалу лучний метелик упродовж року дає від однієї до чотирьох генерацій. Число останніх коливається не лише залежно від географічного розташування, а й у зв'язку зі зміною погодних чинників окремими роками. Безумовно, у зв'язку з глобальним потеплінням, зростає і кількість поколінь шкідника. Зазвичай три генерації буває в Криму та на півдні країни. У більш північних регіонах України спостерігаються дві генерації лучного метелика.

Зимують повсюдно гусениці всередині коконів, розташованих поблизу поверхні грунту. Гусінь, що зимує, характеризується надзвичайною холодостійкістю і легко витримує навіть 30° морозу. Відродження і виліт метеликів першої весняної генерації, зазвичай, спостерігається в першій декаді травня. В цей період температура, вологість повітря, наявність квітучої рослинності,  в т. ч. і бур'янів, створюють найкращі умови для розвитку шкідника. Тривалість періоду життя імаго цього покоління коливається від 15 до 40 днів.

Упродовж дня метелики мало активні, вони спокійні і здійснюють короткі перельоти, які стають більш інтенсивними біля квітучих кормових рослин. Пожвавлення активності метеликів настає у вечірні години, особливо за теплих вечорів, і може продовжуватися до півночі. В такі тихі вечори вони у значній кількості летять на світло ліхтарів, нагадуючи заметіль, чим і виправдали свою народну назву "метелиця". Отримавши достатнє живлення на нектароносах, у метеликів за 3-7 днів закінчується дозрівання яєчників, і вони активно спарюються і відкладають яйця (до 600 від однієї самиці!). Варто зазначити, що, крім пошкодження рослин гусеницями, дорослі комахи живляться нектаром квітучої рослинності і в роки масового розмноження є серйозними конкурентами бджолам і значно знижують медозбір останніх. У поточному році згадані сприятливі умови призвели до суттєвого зростання чисельності гусені шкідників у різних регіонах України.

Аналіз показує, що оптимальними для розвитку шкідника є температура 20...25°С, помірні опади, висока відносна вологість повітря. Значному поширенню шкідника сприяє і його висока міграційна здатність.

Організація захисних заходів. Складна біологія шкідника, своєрідний цикл розвитку, широкі адаптивні можливості потребують творчих, неординарних підходів під час проведення захисних заходів. Перш за все, слід провести моніторинг лучного метелика, оскільки така інформація про його чисельність та концентрацію осередків дасть змогу застосувати найбільш дієві захисні заходи. Насамперед, нам конче необхідно відродити високу культуру землеробства. Лише впровадження наукового обгрунтованих сівозмін, системи обробітку грунту, внесення добрив - запорука успіху. Потрібно пам'ятати, що ефективності захисних заходів ми зможемо досягти лише на тлі високої культури землеробства. У виявлених вогнищах шкідника проводять глибоку зяблеву оранку, яка знищує кокони з зимуючими гусеницями. Навіть перевертання таких коконів льотним отвором вбік від поверхні грунту суттєво зменшує зимуючі запаси шкідника. Рихлення грунту в таких осередках шкідника варто повторити рано навесні, в т.ч. і на багаторічних травах важкими боронами. Така агротехніка, навіть за засипання коконів трьохсантиметровим шаром грунту, майже повністю знищує зимуючого шкідника.

Культури, які найбільше страждають від гусені першого покоління, слід висівати в оптимальні строки з внесенням потрібних доз добрив, адже краще розвинуті рослини будуть стійкішими до пошкодження гусеницями.  Необхідно знищувати бур'яни на посівах та навколо них. Якщо гусінь з'явилась на просапних культурах (буряках, кукурудзі, моркві, цибулі та інших) до знищення бур'янів, то спочатку слід знищити гусінь, а потім перейти до прополювання. Влітку, після заповзання гусениць у грунт для заляльковування, міжряддя розпушують на глибину 4-5 см з використанням стрілчастих та плоскорізних лап культиватора. На посівах буряків, кукурудзи та інших просапних культур у місцях залягання великої кількості коконів слід провести ручне розпушення в рядках, що забезпечують більш повну загибель гусениць і лялечок у коконах.

Культури на зелений корм і сіно з великою кількістю яйцекладок та гусениць молодших віків, де застосування інсектицидів неприпустиме, краще скосити на сінаж або силос, а стерню відразу ж після збирання обробити інсектицидами. Багаторічні бобові трави (конюшина, люцерна) і навіть насінники встигають відрости, і втрати від пошкоджень будуть незначними.  

У разі сильного пошкодження цукрових буряків та інших культур їхні посіви слід ретельно оглянути для встановлення можливості відростання. За наявності потрібної густоти насаджень рослини після обробки інсектицидами треба підживити добривами, особливо азотними, для швидкого відновлення листків. На початку відкладання яєць метеликами слід випускати трихограму. Норми її випуску в кожному конкретному випадку треба встановлювати залежно від чисельності метеликів, їхньої плодючості та життєздатності трихограми. Випускати її краще в 2-3 прийоми з інтервалами між випусками 4-5 днів, оскільки період відкладання яєць метеликами тривалий.
На посівах кукурудзи, проса та інших злакових культур обробка проти гусениць першої генерації збігається зі строками хімічного виполювання бур'янів гербіцидами. Ці роботи можна провадити одночасно.

Сучасний асортимент інсектицидів для захисту від лучного метелика дає змогу знизити чисельність гусені на 90%. Тому перед застосуванням препаратів необхідно провести обстеження всіх полів цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, багаторічних трав тощо і оцінити фітосанітарну ситуацію, зіставити фактичну чисельність з економічними порогами шкодочинності і прийняти рішення про доцільність застосування інсектицидів.

Хімічні обробки більш ефективні проти гусені молодших віків. Гусінь старших віків має підвищену стійкість до дії інсектицидів. За суцільного і рівномірного заселення слід обприскувати все поле, а за осередкового чи крайового заселення можна обмежитися локальними обробками полів. Своєчасне проведення захисних заходів не лише захищає врожай, але і суттєво обмежує розмноження шкідника в наступні роки.