Кобеляцька територіальна громада

11.08.2022 17:59

КОМПЕНСАЦІЯ ЗА ПОШКОДЖЕННЯ АБО ЗНИЩЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА ВНАСЛІДОК ВІЙНИ

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України у нашій державі зруйновано дуже багато житла, ще більше – будівель комерційного та іншого призначення.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 505) (далі – Порядок) знищене нерухоме майно - об’єкти нерухомого майна, які стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та відновлення яких шляхом ремонту чи реконструкції не є можливим або є економічно недоцільним.

Згідно з п.п. 2 п. 3 Порядку, пошкоджене нерухоме майно - об’єкти нерухомого майна, які пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та можуть бути відновлені шляхом ремонту чи реконструкції.

Для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно створюється Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна).

Компенсація за зруйноване житло під час війни – це гроші, які готова виплатити українцям держава за зруйновані унаслідок воєнних дій квартири чи приватні будинки. 

Сума такої компенсації встановлюється згідно з опосередкованою вартістю спорудження житла у регіоні країни.

Щоб отримати компенсацію за зруйноване житло від держави, варто знати алгоритм дій. Пошкодження фіксуються у декілька етапів.

Перший етап – Державна служба з надзвичайних ситуацій має зафіксувати сам факт події. Зазвичай  працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій приїжджають на місце за викликом. Після цього складається відповідний протокол.

Другий етап – власник майна має подати заяву про кримінальне правопорушення та/або повідомлення про пошкоджене майно.

Інформаційне повідомлення може бути подане до Реєстру пошкодженого та знищеного майна:

1) самостійно особою: засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) у порядку, визначеному пунктами 7 і 8 цього Порядку; з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків у порядку, визначеному пунктом 7 цього Порядку;

2) через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса у порядку, визначеному пунктом 9 цього Порядку.

Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

Об’єктами Реєстру пошкодженого та знищеного майна є інформація про: 1) пошкоджене та знищене нерухоме майно; 2) осіб, нерухоме майно яких пошкоджено або знищено; 3) шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна.

Окрім власника, повідомлення може подаватися: замовником будівництва (щодо об’єктів, які не введені в експлуатацію); інвестором (щодо об’єктів, які не введені в експлуатацію); членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів (у разі якщо житлове приміщення викуплене, але на нього не оформлене право власності); балансоутримувачами; спадкоємцями (правонаступниками) вказаних осіб.

Якщо об’єкт належить кільком співвласникам, то повідомлення подається: на праві спільної часткової власності (кожна особа має частку у власності): якщо повідомлення подається через Портал Дія – повідомлення подається кожним співвласником; якщо повідомлення подається через ЦНАП або нотаріуса – може бути подано спільно; на праві спільної сумісної власності (зазвичай, власність подружжя) – може бути подане одним зі співвласників.

Власнику майна необхідно подати перелік необхідних документів, а саме:

1) написати заяву щодо обстеження житла;

2) надати копію паспорта громадянина України;

3) повідомити свій ідентифікаційний код;

4) подати нотаріально завірені документи, які засвідчують ваше право власності на житло.

Орієнтовно через тиждень (5 календарних днів) з часу написання заяви місцеві органи самоврядування повідомлять вам, коли оглядатимуть житло. Від цього часу на виконання рішення їм відведено 30 календарних днів.

Обстеживши зруйноване помешкання, органи місцевої влади упродовж трьох днів повинні надати вам два документи:

а) акт про обстеження житла;

б) довідку про те, що вас визнано постраждалим від надзвичайної ситуації, тобто – війни.

Третій етап – проведення оцінки збитків, що має бути завантажена до Єдиної бази звітів про оцінку. На жаль, на тих територіях, де відбувається активна фаза бойових дій, провести оцінку пошкоджень неможливо. Проведення такої оцінки буде можлива після закінчення або скасування на відповідній території воєнного стану. 

Під час призначення компенсації за пошкоджене помешкання ретельно перевіряють усі надані документи. Якщо у них є «проблемні аспекти», прохання про виплату здебільшого відхиляють.

Вам можуть не призначити виплату за знищене під час війни житло, якщо:

а) ви подали документи, які містять неправдиві дані;

б) ви подали документи на призначення такої виплати вдруге і вам уже було відшкодовано втрату житла внаслідок війни;

в) ви зареєстрували право власності на житло після того, як воно було знищене у результати воєнних дій.

За отриманням безоплатної правової допомоги громадяни можуть звертатися до Кобеляцького бюро правової допомоги, контактний телефон: (05343) 3-43-74, та за електронною адресою kobeliatske@legalaid.pl.ua .

Окрім цього, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0800213103. Зателефонувавши  за ним, Ви зможете уточнити актуальну інформацію щодо осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, змін в законодавчій базі стосовно її надання.