Кобеляцька територіальна громада

Цієї весни за організації Тур Клубу «Шалені равлики» та сприяння адміністрації Регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» ми здійснили цікаву екскурсію «Весняне пробудження Ворскли: Зміїна гора».

Поїздка залишила неймовірні враження! Зміїна гора відкрила перед нами панорами, від яких перехоплює подих: розливи Ворскли сяяли на сонці, а весняна зелень створювала відчуття справжнього оновлення. 

Особливо сподобався бердвочінг у рекреаційній побереговій зоні в  селі Світлогірське — ми бачили чапель, мартинів, бакланів і навіть хижих лунів, що ширяли над плавнями. Це додало пригодницької атмосфери й відчуття близькості до дикої природи.  А також замиловувались весняними піснями птахів і вчилися за ними розпізнавати види «співаків».

 У  байрачному лісі зустріли дивовижну рослину –  тюльпан дібровний, що занесений до Червоної книги України, а на Зміїній горі –   рідкісну весняну рослину з регіональним статусом охорони гіацинтика блідого та рідкісного  весняного гриба – зморшка степового. Кажуть, понад 20 років він тут повесні утворює плодові тіла, але деякі відвідувачі Зміїної гори не дотримуються стежки, а деякі навіть «заходять» на неї мотоциклами й автомобілями. Тому ці степові раритети виживають тільки вже на схилі гори.

Відвідали в адміністративно-науковому центрі Парку Музей  природи  й дендропарк, де отримали цікаву інформацію й про те, що відбувається в ньому в інші пори року, й про тих (рослин, тварин, грибів), для яких Парк – прихисток і можливість вижити, а ще – багато цікавих фактів про історію місцевості в пониззі Ворскли у зв’язку з побудовою Кам’янського (раніше – Дніпродзержинського водосховища) та історією самого Регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» – одного з найбільших за площею об’єктів  природно-заповідного фонду на Полтавщині, що розташований на межі Лісостепу й Степу України.

У дендропарку «познайомилися» з гадюками степовими.  Це додало драйву та екстриму візитному дню!

Наталія Смоляр, кандидат біологічних наук, заступник директора Парку – наш провідник – розповідала дуже багато цікавого про його живе населення, яке бігало, літало, співало – захоплювало, й спонукала нас повсякчас робити свої захоплюючі відкриття! Тому це була не просто прогулянка, а занурення у світ живої природи! 

Це була подорож, яка заряджає енергією й надихає продовжувати дослідження нашої країни, її унікальних місць.

                Світлана Трикозенко, вчитель біології, учасник вікенду, відвідувач цієї території у 2011 році 

               Фото Ольги Маєвської