Кобеляцька територіальна громада

Щороку фахівці кіберполіції фіксують тисячі злочинів. Ціллю, а часто і жертвами аферистів, є як пересічні громадяни, так і відомі медійні персони.

Дзвінок з банку

Зокрема, телеведучий і шоумен Тімур Мірошніченко на власному досвіді знає, як працює схема «Дзвінок з банку» - коли шахраї телефонують в якості нібито представника фінансової установи з метою отримати ваші банківські дані та вкрасти гроші з картки.

«Я розумію, що, наприклад, прізвище, ім’я, дата народження – не супер конфіденційна інформація. Коли вже почали питати деталі самої картки, я зрозумів, що це вже, мабуть, все-таки «розвод», а не дзвінок від співробітника банку. Я тоді сказав «почекайте, у мене картка не з собою, зараз за нею сходжу, і перетелефонуйте за кілька хвилин». Я в цей момент звʼязався зі службою підтримки банку і сказав, що здається, мене намагаються обдурити», - розповів Тімур Мірошніченко.

Друг у біді

Ці ж поради стосуються другої популярної схеми – «Ваш друг у біді».

Варіацій цієї схеми багато – «ваш близький у полоні/поліції/лікарні» тощо. Але суть одна: зловмисники відразу шокують жертву повідомленням і просять терміново скинути гроші на картку за їх допомогу у вирішенні питання.

«Зараз дуже розповсюджено, на жаль, коли користуються тим, що людина потрапила в полон. Шахраї говорять про це, але по факту не володіють інформацією, де знаходиться військовослужбовець чи людина, яка перебуває на тимчасово окупованій території», - каже начальник оперативно-аналітичного управління Департаменту кіберполіції України Євгеній Панченко.

Ви виграли приз

Також, відправити гроші на картку, завдаток або для початку, хоча б проявити якусь активність в інтернеті вас попросять у схожій «схемі» під умовною назвою «Ви виграли приз».

«Якщо вам пропонують мільйон доларів, автомобіль або квартиру, безкоштовно або за лайк, репост і так далі, зрозуміло, що так в житті не буває», - повідомляє експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун.

Фішинг

Одне із найзбитковіших для українців – шахрайство під час онлайн-покупок, зокрема, фішинг.

Схема фішингу часто реалізується на етапі оформлення доставки, коли шахраї направляють жертву на підроблений сайт, який один в один виглядає як справжній.

Фішинг є вкрай розповсюдженим. Ідеться не тільки про сервіси доставки. На жаль, часто підробляють навіть сайти міжнародних благодійних організацій та українських державних установ, які надають соціальну допомогу. Тож, не поспішайте і ретельно перевіряйте саму нібито благодійну установу та її сайт.

Не стати жертвою фінансових кіберзлочинів вам допоможуть наступні поради:

• здійснюйте онлайн-платежі лише на захищених вебсайтах та використовуйте захищене з’єднання (значок замка біля URL-адреси);
• перевірте, чи використовує сайт протокол https;
• пам’ятайте, ваш банк ніколи не попросить вас надати конфіденційну інформацію (чи дані облікового запису в інтернеті) телефоном або через електронну пошту (банк уже має ваші дані);
• не допускайте ситуації, коли працівник банку намагається зв’язатися з вами в нічний час для негайної ідентифікації;
• обираючи між загальнодоступною Wi-Fi мережею чи мобільним інтернетом, надайте перевагу останньому;
• якщо пропозиція здається надто хорошою, аби бути правдою, майте на увазі, що це може бути шахрайством;
• пам’ятайте про золоте правило «безкоштовного сиру» у мишоловці;
• слідкуйте за тим, скільки особистої ви розголошуєте в соціальних мережах;
• пам’ятайте, що зловмисники можуть використовувати ваші дані або дані ваших близьких і знайомих для створення фальшивих профілів;
• завжди повідомляйте поліцію про фінансові шахрайства.

Чи можна повернути викрадені шахраями гроші

Навіть якщо ви все ж поспішили і ввели свої банківські дані на фішинговий сайт і втратили гроші з картки, перевели завдаток або просто повірили телефонним шахраям і самі відправили гроші – шанс повернути втрачене є.

Тож збережіть листування, зробіть скриншот, і негайно звертайтеся до свого банку та кіберполіції.