Кобеляцька територіальна громада

Чергова наукова експедиція у польовому сезоні 2024 року до Регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» відбулася у серпні. Метою досліджень цього разу було порівняти видовий склад та структуру населення кажанів із серединою літа, адже серпень – це вже період осінньої міграції кажанів.

Наукова експедиція проходила з 14 по 23 серпня 2024 року під керівництвом доктора біологічних наук Антона  Влащенка (лабораторія біології рукокрилих Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди), у складі дослідницької групи були волонтери Громадської ініціативи «Український центр реабілітації рукокрилих» – О.О. Парфілов та А.О. Бут, а також студенти біологи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна – В. Путятіна, Д. Борт. На більш короткий термін до складу експедиції долучились кандидати ветеринарних наук О.М. Рула та Н.О. Музика  – науковці Національного наукового центру «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» (м. Харків) та волонтер ГІ «Український центр реабілітації рукокрилих» М.О. Єрофеєва.

У ході досліджень для території РЛП «Нижньоворсклянський» було виявлено новий вид – нетопира середземноморського.

Маса особин цього виду становить 5-10 г, довжина тіла  – 40-48 мм, довжина хвоста – 30-34 мм, довжина передпліччя – 31-37 мм, розмах крил – 21-24 см. Своє наукове найменування вид отримав на честь німецького зоолога Генріха Куля.

Цей вид поширений в Африці, Європі та Азії у різних місцях проживання, у тому числі сільськогосподарських і міських районах (часто полює навколо вуличних ліхтарів). У Північній Африці цей вид, як правило, пов'язаний з людськими поселеннями, живиться у лісі, а також напівпустелі, поширений в оазах північної Сахари. Зустрічається в помірних луках і середземноморських чагарниках. В Україні вперше знайдений у 2012 році в Карпатах.

Харчується дрібними комахами. Літні материнські колонії знаходяться в тріщинах будівель. Зимові колонії знаходяться в ущелинах і підвалах.

Нетопир середземноморський включений до Червоної книги України. Тому всі його відомі місця знаходження становлять значну наукову й природоохоронну цінність.

Також у ході експедиції було продовжено моніторинг колонії пізнього пергача, яка ще мешкає на горищі будинку адміністративно-наукового центру парку. Встановлено, що на момент проведення експедиції (друга половина серпня) пергачі ще не покинули сховище. Проте, вони вже збільшили вагу в порівнянні з серединою літа, таким чином, скоріше за все, залишаться в цій будівлі на зимівлю.

Науковці також навідались повторно до встановлених у межах попередньої експедиції будиночків для кажанів в урочищі Сокільське (заплавний лісовий масив на лівому березі Ворскли). Вони виявились обжитими!! Так у двох із них оселились гоні самці нетопира лісового (це гареми дорослих самців, які формуються саме у період осінньої міграції з самиць, що мігрують), а в одному – кілька рудих вечірниць. У лісовому масиві відмічено збільшення саме мігруючих видів кажанів (малої вечірниці та лісового нетопира), що підтверджує важливість території регіонального ландшафтного парку  як міграційного шляху рукокрилих у Східній Європі. 

Вісім видів кажанів, що вже відомі для території парку – все ще не остаточний перелік, тож сподіваємось, що цей перелік буде розширено після наступних експедицій.

Дослідження проводились без вилучення тварин із природного середовища.

Експедиційна команда висловлює величезна подяка адміністрації та співробітникам регіонального ландшафтного парку за підтримку та сприяння в організації цих досліджень.

         Антон Влащенко, доктор біологічних наук, керівник експедиції, завідувач  лабораторії біології рукокрилих Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди