Винник Євген Володимирович
Дата та місце народження: 19 лютого 1994 року, м.Кобеляки
Дата і місце загибелі: 12 серпня 2024 року на Донеччині
Військове звання: солдат
Винник Євген Володимирович народився 19 лютого 1994 року. Свій шкільний шлях він розпочав у міській загальноосвітній школі № 3, а згодом тривалий час проживав разом із бабусею в селі Бреусівка, де й закінчив місцеву школу. Після здобуття середньої освіти Євген вступив до професійно-технічного ліцею міста Кобеляки, де здобув професію кухаря-кондитера.
Хоча за фахом йому працювати не довелося, Євген ніколи не сидів без діла й завжди вирізнявся працелюбністю. Маючи власний автомобіль, він займався пасажирськими перевезеннями, а також допомагав на будівництві. Певний час працював за кордоном. Окремою важливою сторінкою його життя стала спільна праця з родиною — разом із батьком та іншими членами сім'ї Євген брав участь у реставрації Царичанського храму.
За характером Євген був надзвичайно добрим, сміливим та працьовитим чоловіком, любив спорт і був справжньою душею компанії. Він із великою повагою ставився до батьків і був для них надійною опорою та підтримкою.
Коли розпочалася повномасштабна війна, Євген не зміг залишатися осторонь. У 2024 році він став до лав Збройних Сил України. Служив в окремій штурмовій бригаді «Скала» солдатом, гранатометником першого штурмового спеціалізованого відділення третього штурмового взводу штурмової спеціалізованої роти. Мав позивний «Каратель». На службі демонстрував виняткову мужність і завжди першим ішов у бій. Побратими часто закликали його не поспішати й берегти себе, адже він був молодим і мав ще створити сім’ю та продовжувати український рід.
На початку серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Желанне Покровського району Донецької області з Євгеном зник зв'язок. Рідні — мати, батько та брат — до останнього сподівалися й вірили, що отримають звістку про те, що він живий. Через довгий час очікувань та пошуків родина отримала страшну та болісну звістку, що 12 серпня 2024 року їхній син Євген Винник загинув, віддавши своє життя за свободу та незалежність України.
Поховали Героя 25 липня 2026 року на Алеї Героїв міського кладовища