Макаров Вадим Олександрович
Дата та місце народження: 8 вересня 1986 року на Запоріжжі
Дата і місце загибелі: 7 серпня 2025 року за результатами ДНК
Макаров Вадим Олександрович народився 8 вересня 1986 року на Запоріжжі. З дитинства любив землю і працю на ній. Все своє життя він присвятив сільському господарству, працюючи комбайнером. Вадим був тим, хто вмів відчувати рідний край, дбати про врожай і працювати до останньої хвилини, навіть тоді, коли навколо лунали ворожі обстріли.
23 серпня 2024 року він став на захист України, змінивши комбайн на військову форму. 1 грудня 2024 року востаннє зателефонував рідним, сказавши, що йде на завдання. Після цього зв'язок обірвався. Шість довгих і тривожних днів рідні чекали дзвінка від Вадима. Та 6 грудня зателефонували побратими, які повідомили, що Вадим не повернувся із завдання.
Рідна сім’я не втрачала надії, шукала його всюди, направляла всі документи для встановлення особи. І лише 7 серпня 2025 року прийшла важка звістка — Вадима ідентифіковано.
Він був турботливим сином для матері, Наталії Володимирівни, виявляв глибоку повагу й вдячність до свого рідного дядька, Миколи Володимировича, який був йому за батька. Любив бабусю та двоюрідну сестру. Вадим залишив по собі позитивну згадку серед колег завдяки своїм якостям – доброчесності, працьовитості, щирості та відданості.
Він був людиною, на яку завжди можна було покластися – і в мирному житті, і на війні.
