Кондик Сергій Сергійович
Дата та місце народження: 28 жовтня 1991 року у с. Світлогірське, Полтавської області
Дата і місце загибелі: 11 грудня 2022 року на Луганщині
Нагороди: орден "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно)
Сергій Сергійович Кондик народився 28 жовтня 1991 року у селі Світлогірське, Полтавської області. Пішов до школи у 1997 році. У 2008 році закінчив 11 класів. Після закінчення школи вступив у Політехнічний коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, де здобув освіту за напрямком «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів».
У 2011 році розпочав свою трудову діяльність на Полтавському ГЗК, як слюсар з ремонту устаткування котельних теплосилового цеху.
З 14 жовтня 2011 року по 24 грудня 2012 року проходив службу у лавах Збройних сил України.
Після військової служби повернувся на роботу як слюсар-ремонтник у механічну службу цеху шламового господарства збагачувальної фабрики, де пропрацював майже 10 років. За успіхи в професії нагороджувався, як «Найкращий молодий співробітник».
У 2020 році був підвищений до посади змінного виробничого майстра ЦШГ ЗФ.
У 2013 році одружився, у 2014 році став батьком донечки Іринки.
З серпня 2014 року по 2015 рік був учасником АТО. Був нагороджений медалями.
Був мобілізований до лав Збройних сил України для протидії російській агресії 9 серпня 2022 року. 11 грудня 2022, виявивши стійкість та мужність, загинув під час боїв за селище Невське, Сватівського району, що на Луганщині.
Похований у селі Світлогірське. Встановлено меморіальну дошку на приміщення Світлогірського ліцею. У селі Світлогірське одна з вулиць носить ім’я Кондика Сергія на знак пошани до його пам’яті.
