Кобеляцька міська рада
Кобеляцький район, Полтавська область

Роїк Віра Сергіївна

 

  Віра Сергіївна Роїк (уроджена Сосюрко)

     Історія роду Сосюрків. Дід Віри Роїк (Сосюрко) по батьківській лінії Онуфрій Микитович Сосюрко - нащадок запорізького козака - народився у Диканьці 1850 року. З 14 років возив із чумаками на волах сіль із Криму на Полтавщину, потім 10 років служив у солдатах, і їхній полк стояв у Полтаві. Після служби в армії Онуфрій одружився з селянкою Оксаною Макарівною Клочко. У 1881 році у них народився син Сергій, майбутній батько Віри Сосюрко. Родина Сосюрко багато їздила по полтавській землі, працюючи у поміщиків у Кобеляцькому районі: спочатку у поміщика Суліми, а потім її дід став управляючим садиби графині Авінової у Нових Санжарах, де й служив до революції 1917 року. Дід часто возив маленьку Віру в ці маєтки і в Кобеляки, де у нього була хата. У родині Сергія і Лідії Сосюрко народилося троє дітей: Віра (1911 p.), Борис (1912 р.) і Євген (1914 p.).

     Життєвий і творчий шлях. Віра Роїк народилася 25 квітня 1911 року в місті Лубни Полтавської області в родині Сергія Сосюрка і Лідії Сосюрко-Яворської. Батьки були освіченими людьми, приятелювали і часто приймали в своєму полтавському помешканні Антона Макаренка, Панаса Мирного та їхнього далекого родича Володимира Короленка, який потім став хрещеним Віри.
Вишивати почала з раннього дитинства, і саме вишивки допомогли вижити їй з маленьким сином й старенькою матір’ю під час війни та окупації. У перші місяці лихоліття вона потрапила під бомбардування, отримала контузію і важкі переломи кісток. Майже два роки була прикута до ліжка, але виміняні на хліб та інші продукти вишивки врятували її та родину від голодної смерті. Інвалідність не стала на перешкоді вишивальному таланту Віри Роїк. У 1952 році вона переїхала до Криму і саме тут її талант художниці і педагога розкрився в повній мірі. За визнанням мистецтвознавців, Віра Роїк створила справжню кримську школу української вишивки.
     У 2003 році Віра Сергіївна здійснила вишивальне турне Полтавщиною (Лубни, Миргород, Полтава), і першим містом, у яке вона привезла свою 77 персональну виставку «Український рушничок», були Кобеляки. Тут, у Державному музеї літератури і мистецтв з величезним успіхом у липні 2003 року пройшла її виставка, а згодом у цьому музеї була відкрита постійно діюча експозиція, присвячена творчості В.С. Роїк.
Її роботи прикрашають експозиції чотирьох десятків музеїв світу. Майстриня брала участь у понад 200 колективних виставках і майже півтори сотні персональних. Виставкову діяльність вона продовжувала ледь не до останніх днів свого життя, сама їздила зі своїми творами всією Україною і за кордон. Своє вміння Віра Роїк передала внучці Аліні і правнучці Юлі, у 60-ті створила Музей народної творчості Криму, а в 2006 році ініціювала заснування Міжнародної премії у сфері народного мистецтва свого імені.
     Останній раз Віра Сергіївна Роїк побувала у Кобеляках у серпні 2009 року, передала ряд матеріалів для поповнення експозиції місцевого музею, зустрілася зі знайомими, побувала на могилах брата Євгена, його дружини Зої і племінника Станіслава.
 «Люблю бувати на морі, особливо коли воно штормить. Важкі вали розбиваються об берег міріадами бризок. Хвилі квапляться наздогнати одна одну, але їм це ніколи не вдається. Таке й моє життя: стараюся бути на гребені хвилі й не допустити, щоб стихія мене зім’яла», – написала Віра Роїк у своїй книзі «Мелодії на полотні». Все життя вона боролася і творила, й у пам’яті людей залишиться Незламною Майстринею.
     Віра Сергіївна Роїк – Герой України, нагороджена орденом Княгині Ольги, Заслужений майстер народної творчості України, Заслужений художник Криму, лауреат Державної премії Автономної Республіки Крим і премії імені Володимира Короленка, нагороджена Міжнародним орденом Миколи Чудотворця І ступеня «За примноження добра на землі». В 2004 році рішенням Кобеляцької міської ради Вірі Сергіївні Роїк було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кобеляки».


Померла 3 жовтня 2010 року, похована у Сімферополі.

        Прийнято рішення виконкому Кобеляцької міської ради від 31.01.2014 року про встановлення меморіальної дошки на честь В.С. Роїк.
25.04.2016 року на фасаді будівлі районного музею літератури та мисцецтва встановлено меморіальну дошку.