Кобеляцька міська рада
Кобеляцький район, Полтавська область

Інформація Кобеляцького бюро правової допомоги

Порядок подачі і розгляду обмежувального припису

     Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», прийнятим 07.12.2017 р., який набув чинності з 07.01.2018 р., визначено організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

   Одним із спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству є обмежувальний припис стосовно кривдника – особи, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Так, обмежувальний припис стосовно кривдника – це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

    Розгляд справ про застосування обмежувального припису стосовно кривдника здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства із врахуванням положень щодо розгляду справ окремого провадження і, зокрема, положень глави 13 ЦПК України «Розгляд судом справ про видачу і продовження обмежувального припису».

     Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, за місцезнаходженням цього закладу.

   Така заява про видачу обмежувального припису може бути подана:

1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником – у випадках, визначених Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”;

2) особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником – у випадках, визначених Законом України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”;

3) батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, – у випадках, визначених Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, або постраждала від насильства за ознакою статі, – у випадках, визначених Законом України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”;

4) опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства, – у випадках, визначених Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, або постраждала від насильства за ознакою статі, – у випадках, визначених Законом України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.

   Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису.

   Заінтересованими особами також можуть бути інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції.

    У заяві про видачу обмежувального припису повинно бути дотримано усіх вимог відповідно до статті 350-4 ЦПК України.

    Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.

  Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

   Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави, тобто при зверненні до суду судовий збір не сплачується.

   У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” або Законом України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, на строк від одного до шести місяців.

   Обмежувальний припис, виданий судом стосовно особи, яка на момент винесення рішення суду не досягла вісімнадцятирічного віку, не може обмежувати право проживання (перебування) цієї особи у місці свого постійного проживання (перебування).

    Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

   Окрім того, за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.

   Копії повного рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

   Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

 

 За отриманням консультації та захистом своїх прав можна звертатися до Кобеляцького бюро правової допомоги за адресою:м. Кобеляки, вул. Батиря, буд. 6 або зателефонувати (05343) 3-43-74

 

ЩО ТАКЕ ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО УКЛАДЕННЯ

    Швидкий ритм сучасного життя змушує людей перекладати свої справи та обов’язки на інших. Через роботу, турботу про родину часто не залишається часу на інші, не менш важливі справи. І якщо посилку з іншої країни прямо до дверей може доставити кур’єр, то отримання заробітної плати не довіриш першому-ліпшому знайомому.

    Все більшого поширення набуває таке явище, як делегування повноважень з укладанням договору доручення та підписанням довіреності в цивільному обороті. Повіреним в цьому випадку часто виступає юрист, який може здійснювати від імені довіритель різноманітні дії: купівлю-продаж майна, представляти юрибичних осіб фізичних осіб під час здійснення державної реєстрації.

    Укладання договору доручення. Згідно цивільного законодавства, за договором доручення одна сторона (ПОВІРЕНИЙ) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (ДОВІРИТЕЛЯ) певні юридичні дії. Суть договору полягає у прописанні конкретних юридичних дій, способу та строків їх виконання. Слід памятати, що лише довіритель має права та обов’язки, повірений є лише дистанційним представником довірителя. Наприклад, у випадку підписання договору між компаніями А і Б, представництва які знаходятся у різних містах, щодо купівлі нерухомості, майнове право лишається за компанією-покупцем, а не за повіреним, який його купив з дорученням.

    Чим відрізняються договір доручення та довіреність

Дові?реність— письмове уповноваження, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами і має свій строк чинності.

Договір доручення є більш широким понянттям і згідно зі ст. 1000 ЦК за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

    Згідно з ч. З ст. 244 ЦК основною метою довіреності є засвідчення факту уповноваження особи на вчинення певних юридичних дій. Натомість основною метою договору доручення є визначення умов такого уповноваження. Наприклад, якщо між сторонами укладений договір доручення, метою якого є купівля автомобіля за кордоном для довірителя, предметом такого договору є укладення повіреним договору купівлі-продажу із закордонним продавцем в інтересах довірителя (вчинення юридичних дій). Повноваження повіреного на укладення договору купівлі-продажу, на сплату митних, податкових та інших платежів під час його оформлення, перетину кордону, а також на керування придбаним для довірителя автомобілем тощо підтверджуються довіреністю. Умовами договору доручення є процедура доставки автомобіля довірителю, виплата винагороди повіреному тощо, тобто, дії, які є необхідними для виконання договору доручення.

    Що необхідно включити в договір доручення? Найважливішою умовою є визначення предмету договору. Вони мають бути прописані максимально чітко, зрозуміло, з використанням формулювань, які не можуть бути двояко трактовані. Обов’язково потрібно окреслити межі повноважень, права, обов’язки обох сторін. також необхідно встановити відповідальність у випадку невиконання прописаних домовленостей будь-якою із сторін. Окремо слід винести умови оплати, термін чинності договору, винагороду повіреного. Не зайвим буде нотаріально засвідчити договір доручення, їхоча це не є обов’язковим.

     Договір дорученя і інші види цивільно-правових договорів. У цивільному праві існує ряд договорів, які мають спільні риси з договором доручення.

    Наприклад, договір комісії. Цей договір полягає в тому, що одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату чинить один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Головна відмінність інститутів комісії та доручення полягає в тому, що комісіонер діє не від імені комітента (як повірений — від імені довірителя у договорі доручення), а від свого власного імені і предметом договору комісії є надання представницьких послуг у сфері торгівлі, а не правочин, як у випадку договору доручення.

    Аналогічно, у договорі підряду, предметом договору є робота, яку одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

 

 За отриманням консультації та захистом своїх прав можна звертатися до Кобеляцького бюро правової допомоги за адресою:м. Кобеляки, вул. Батиря, буд. 6 або зателефонувати (05343) 3-43-74

 



« повернутися до списку новин