Кобеляцька громада

Полтавська область, Полтавський район

16.12.2021 10:43

Туризм

Кобеляччина – давній  слов’янський  край, що поєднав у собі красу і щедрість природи та багату історію. Кобеляцька громада є колискою, з якої виросли знамениті письменники, поети, художники, науковці, спортсмени та хлібороби, ставши гордістю не лише рідного краю, України, а й відомі на весь світ.  Запрошую ознайомитися на сторінках нашого сайту з привабливими  туристичними місцями нашого краю . Сподіваюся, що кожен із вас знайде для себе цікаву і корисну інформацію. Завітайте до нас. Завжди будемо раді Вам.

                                     Ландшафтний парк

На території громади знаходиться Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» (РЛП), який є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, та створений з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів і об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Територія парку згідно фізико-географічного та геоботанічного районувань знаходиться на межі Лісостепу і Степу, а також – Лівобережжя та Правобережжя України. Ландшафтну цінність території визначає наявність долини р. Ворскла з різноманітними ландшафтами: при водороздільно-рівнинними, долинно-балковими, яружно-балковими, схиловими, надзаплавними терас ними, заплавними.
Площа – 23200,0 га (включаючи площу 1620,0 га ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Лучківський», який в межах РЛП зберігає свій статус) з них 17 тисяч гектарів – вода

“Нижньоворсклянський” був заснований у 2002 році Кобеляцькою районною радою. У зв’язку з реформою децентралізації перейшов у власність Кобеляцької територіальної громади. На території парку 901 вид вищих судинних рослин, з яких 4 включено до Європейського червоного списку рослин, а 19 – до Червоної книги України. Тут нараховується 220 видів наземних хребетних тварин, з яких: 9 видів земноводних, 9 видів плазунів, 170 видів птахів та 42 видів ссавців. 22 види є регіонально рідкісними, 16 видів занесено до Червоної книги України. Трапляються тут також 5 видів риб.

На території нашої громади розміщені ще такі обекти для відпочинку та рибальства:

База відпочинку «Кишеньки» розташована на березі річки Ворскла, в селі Кишеньки Полтавської області. На території комплексу кожен гість може орендувати човен, рибальські снасті. Також на базі можна відпочивати всією родиною. Для дітей є дитяче містечко. Для любителів барбекю та пікніків є спеціально обладнані зони з альтанками та мангалами.  Прогулянки на катері Ворскле. Номерний фонд комплексу складається із невеликих будиночків. База відпочинку працює цілий рік. Живлення самостійне. На території комплексу є кухня загального користування з холодильниками, плитами, чайниками та посудом

База відпочинку "Берег

Комплекс збудований біля берега Дніпродзержинського водосховища у 2009 році, у с. Світлогірське. У будівництві та облаштуванні використано дерево, що надає завдяки своїм природним властивостям особливий комфорт та затишну домашню обстановку. Застосування ж сучасних технологій та обладнання робить комплекс чудовим місцем для активного сімейного та корпоративного відпочинку, для святкування ювілеїв, днів народжень, весіль, для любителів порибалити чи полювати, а також проведення ділових заходів: семінарів, тренінгів, конференцій, ділових зустрічей. До складу комплексу входить: готель; вісім дерев'яних будиночків; ресторан; конференц зал; лазневий комплекс; стоянка для автомобілів і катерів; місце для спуску-підйому катерів на воду; своє підсобне господарство, рибокоптильний цех, пекарня - ресторан, що забезпечує продуктами.

База відпочинку «Перлина» розташована на березі річки Дніпро, у селі Придніпрянське (Радянське) Полтавської області. Велику територію комплексу оточує лісовий масив.Це дозволяє організувати велосипедні прогулянки, збирання сезонних ягід та грибів. На території комплексу є човнова станція для рибалок. Також є можливість оренди човнів або катамаранів. У розпорядженні кожного гостя є сауна з басейном, альтанки з мангалами для пікніка, дитяче містечко, настільний теніс. Номерний фонд бази відпочинку «Перлина» складається з літніх будиночків, капітальних корпусів з номерами стандарт та двоповерхових котеджів. Комплекс працює цілий рік. Харчування надає база у власному кафе-барі з європейською кухнею.

Туристичні об'єкти представлені  двома музеями :

Музей-садиба Олеся Гончара облаштована у невеличкій селянській хаті, збудованій 1892 року Гаврилом і Єфросинією Гончарами.2000 року, до п’ятої роковини з дня смерті Олеся Гончара, за клопотанням вдови письменника Валентини Данилівни Гончар, Героя України академіка Петра Тимофійовича Тронька та за сприяння Президента України Леоніда Даниловича Кучми в столиці дитинства Олеся Терентійовича (с. Сухе Кобеляцького району Полтавської області) створено меморіальний музей-заповідник його імені. 28 серпня 2000 року відбулося його урочисте відкриття. 2003 року, до 85-річчя Олеся Терентійовича музей набув статусу літературно-меморіального музею-садиби Олеся Гончара. Щорічно, 3 квітня та 14 липня у музеї проводяться літературно-музичні вечори пам'яті письменника. З 2006 року в день Святої Трійці проводиться традиційний захід «Зелене свято Гончарового дитинства», який щорічно відвідують шановані гості з різних міст України: письменники, журналісти, громадські та політичні діячі, поціновувачі творчості класика української літератури.

 

Кобеляцький музей літератури і мистецтва імені Олексія Кулика. 

Основною діяльністю музею є робота з відвідувачами, проведення екскурсій, семінарів вчителів шкіл району з образотворчого мистецтва, літератури, історії. Музей став методичним центром для студентської і учнівської молоді з питань правознавства, історії, географії, економіки та інших напрямків знань. Діє об'єднання літераторів «Ворскла». Музей літератури і мистецтва у м. Кобеляках працює з 10 лютого 1982 року. Організатором музею був учитель-краєзнавець Олексій Іванович Кулик.  В експозиції музею висвітлюються матеріали про видатних особистостей Кобеляччини: народну артистку СРСР, бандуристку, лауреата премії імені Т. Г. Шевченка Гриценко Т. О., скульптора Лоїка С. А., поета Усенка П. М., письменників Загребельного П. А., Гончара О. Т., поетеси Овдієнко Л. М.; художників Левицького Д. Г., Петрицького А. Г., Лося І. Г.; українського філософа-просвітителя Ковельського Я. П., поета, автора відомої поеми «Душенька» Богдановича І. Ф., академіка Петербурзької академії наук Остроградського М. В., відомого українського вченого у галузі технічної кібернетики Івахненка О. Г.