Кобеляцька громада

Полтавська область, Полтавський район

12.11.2021 14:44

Культура

На території громади діють 11 будинків культури, 15 сільських клубів, 2 музеї, 26 бібліотек, 1 музична школа,2 музеї. Кобеляцька громада має всі необхідні передумови для подальшого розвитку туристичної індустрії: вигідне географічне положення, природні умови, історико-культурні, людські та матеріальні ресурси, а 63% населення проживає у сільській місцевості.Для досягнення спільної мети з розвитку туризму громадами Кобеляцького, Козельщинського, Новосанжарського та Решетилівського районів у травні У 2018 році міською радою був підписаний договір про співробітництво територіальних громад з Білицькою селищною, Сухинівською, Світлогірською, Лучківською, Григоро-Бригадирівською, Комендантівською сільськими радами, Новосанжарською селищною, Малоперещепинською, Нехворщанською сільськими радами Новосанжарського району, Решетилівською міською радою, який мав на меті створення кластеру 4-х районів Полтавської області. Завдяки коштам, які надійшли від Полтавської обласної ради, Лучанської сільської ради, Козельщинської селищної ради, Кобеляцької міської ради, Решетилівської міської ради, Сухинівської сільської ради, Комендантівської сільської ради, придбано прогулянковий човен, резиновий човен, 12 байдарок, 10 каяків, 20 спортивних велосипедів, 10 пар спортивних лиж, 7 пар ковзанів та ін. Тож всі  бажаючі  можуть найефективніше провести свій літній або зимовий відпочинок.  

 

    На території громади діє Кобеляцький районний Будинок культури  площею 143,69 кв.м., створений  згідно рішення Виконкому районної  Ради депутатів  у 1959 році, реорганізований в Кобеляцький районний Центр культури і дозвілля розпорядженням голови райдержадміністрації № 316 від 28.04.1999 року. Центр є  комунальною власністю. Рішенням 5 сесії Кобеляцької міської ради від 25.01.2021 року  переданий у її  власність, керується   Положенням про  Центр культури і дозвілля. Головним завданням Центру є організація  культурно-дозвілєвої роботи серед населення міста та громади. Кординує і здійснює методичне керівництво закладами культури громади. Проводить загально – міські  культурно - масові  заходи, державні  та календарні  свята . Вивчає, узагальнює і поширює кращий досвід,розроблює методичні,  інформаційні  та інші матеріали . Центр тримає  тісні зв’язки з державними органами,що займаються питаннями  вихованнями,навчаннями, молоді і спорту,  культурно- дозвіллєвою діяльністю, з громадськими  організаціями .  В Центрі  працює  16  гуртків серед них  5 любительських об’єднань, 6 колективів які мають звання «Народний» підтвердження звання проходять раз у  3 роки.
Мережа закладів культури Кобеляцької ТГ

  Історія бібліотечної справи Кобеляччини

Історія розвитку бібліотечної справи Кобеляччини невіддільна від історії розвитку громади. Адже бібліотеки виникають, існують і розвиваються в тих умовах, в яких існує і розвивається суспільство в цілому. Перша бібліотека в м. Кобеляки була відкрита в 1889 році в будинку багачки, вчительки російської мови Жіночої гімназії Олени Павлівни Селіхової, користування книгами і журналами, в якій було платне. Пізніше були відкриті приватні бібліотеки Юрія Хитровського, О.В. Колесникової та ін. Перша громадська бібліотека безкоштовного користування створюється у 1893 році при Кобеляцькій земській лікарні. . Пізніше відкриваються безкоштовні бібліотеки-читальні: Народна бібліотека при волостному правлінні (25.11 1896), в м. Кишеньки (08.04.1897), в с. Павлівка (05.08.1904), в м. Озера (08.04.1897). Бібліотека - читальня “Комитета попечительства о народной трезвости” в м. Сокілка (14.12.1901). Земська бібліотека - читальня в с. Орлику (15.05.1914). При бібліотеках проводились народні читання, при яких застосовувались світлові проектори та слайди.В цей період на території нашої громади та і в самому місті було багато церков та храмів, при яких діяли бібліотеки. Фонди складались із книг релігійного змісту і були практично недоступні для простого люду. Такі бібліотеки існували в м. Кобеляки (Георгіївська церква, Покровська церква, Преображенська церква, Успенська церква, Маріє-Магдалинівська церква, Хрестовоздвиженська соборна церква), в с. Бродщина (Троїцька церква), с. Вільховатка раніше Хенделеївка (Покровська церква), с. Дашківка (храм Успіння Пресвятої Богородиці ), с. Лучки (церква Воздвиження Чесного й Животворного Хреста Господнього). На початку ХХ ст. у Кобеляках працювали жіноча і чоловіча гімназії, комерційне та народне училища, шість початкових шкіл.

При кожному навчальному закладі діяли бібліотеки. Бібліотеки при училищах і школах мали не тільки навчальні посібники, а й книги для позакласного читання. В 20 - 30 роках 19 ст. по селах проводилася велика робота по ліквідації неписьменності, працювали хати-читальні, при яких для населення проводилися бесіди та масові читання газет, політичних брошур, навчання грамоті. Хати-читальні функціонували в Дашківці, Озерах, Бродщині, Лучках, Радянському (Придніпрянське) та ін. Після створення колгоспів з 1933 року почали працювати колгоспі бібліотеки.В 1926 році у м. Кобеляки було відкрито найпершу в Полтавській окрузі єврейську хату-читальню, забезпечену літературою та періодикою на єврейській мові. У 1930 р. в місті діяло 3 бібліотеки. Добротний будинок бібліотеки був по вулиці Жовтневій, 1А (зараз на цьому місці знаходиться управління сільського господарства). Ще одна бібліотека діяла по вулиці Калініна. У 1940р. в місті збудували Палац культури на 400 місць. Тут працювала бібліотека, якою користувалися понад тисячу осіб. Станом на 1941 рік у Кобеляцькій громаді функціонувало 34 хати-читальні, 60 бібліотек. Під час німецької окупації нашому району було завдано великого руйнування. При відступі фашисти повністю зруйнували приміщення державних установ і підприємств, в тому числі і бібліотеку. В 1946 р. створюється районна бібліотека, яка знаходилась в старому будинку по вулиці Шевченка,12 (зараз на цьому місці п’ятиповерхівка). Бібліотека для дітей відкрила свої двері в 1948 році в старій будівлі по вулиці Шевченка, в середині двору поблизу будинку, де зараз знаходиться Державний музей літератури і мистецтва. Бібліотека мала дві кімнати. Книжковий фонд складав 1200 примірників. Обслуговували читачів з 12 до 21 години. У 1958 році дитяча бібліотека переїхала в Будинок Піонерів, що знаходився по вулиці 1 Травня і займала в цій будівлі дві кімнати (на цьому місці двоповерхівка). В одній кімнаті розміщувався книжковий фонд, а в іншій - обслуговували читачів. Для проведення масових заходів використовували спільний із Будинком піонерів – актовий зал.В післявоєнний час – період відбудови розпочинається активна робота по відновленню книгозбірень. В 1946 році створюється Канавська; в 1948 - Вільховатська; в 1949 - Озерська, Павлівська, Перегонівська сільські бібліотеки.

У 1961 році районна бібліотека була переведена в приміщення по вулиці Леніна, зараз Касьяна,31. Завідуючою районної бібліотеки працювала Андрійченко Анастасія, дитячої – Ягольник Лідія. Майже в кожному селі працювали бібліотеки і були підпорядковані сільським радам. У 1971 році бібліотеці присвоєно ім’я угорського письменника Мате Залки. У 1972 р. район вийшов переможцем у республіканських та обласних оглядах діяльності бібліотек по організації нестаціонарних форм обслуговування населення книгою.

У 1975 році Постановою Міністерства культури України створено централізовану бібліотечну систему масових бібліотек. Бібліотечна система була підпорядкована Кобеляцькому відділу культури з централізованим комплектуванням і обробкою літератури, із спільним штатом та єдиним книжковим фондом. До централізованої бібліотечної системи входило 53 бібліотеки, книжковий фонд становив 640 тисяч екземплярів книг. Колектив централізованої бібліотечної системи очолювала Валентина Степанівна Колодочка . З 2000 року Кобеляцьку централізовану бібліотечну систему очолює Ганна Мосієнко. У 2018 році в зв’язку із ліквідацією Кобеляцького району та створенням громад відбулася децентралізація бібліотечної системи. З 2021 року центральна районна бібліотека перейменована на Публічну бібліотеку Кобеляцької міської ради (згідно рішення 5-ї сесії Кобеляцької міської ради 8-го скликання від 25.01.2021 р.) і підпорядкована відділу культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради. Інформаційна цінність бібліотек мережі забезпечується універсальним книжковим фондом - загальний обсяг становить 304784 тисячі примірників книг і брошур в тому числі 26084 тисячі екземплярів для дітей. Щороку бібліотеки обслуговують 18 тисяч користувачів, видають близько 250  тисяч документів. За сприяння влади в задоволенні запитів користувачів маємо можливість використовувати Інтернет. Для популяризації роботи бібліотек в мережі Інтернет cтворені сторінки в соціальній мережі Facebook.

  Мережа закладів бібліотек Кобеляцької ТГ

Музична школа

Кобеляцька дитяча музична школа є єдиною мистецькою школою, яка на сьогодні функціонує в Кобеляцькій громаді. Головними напрямками в діяльності Кобеляцької дитячої музичної школи є естетичне виховання дітей та юнацтва, пропаганда музичного мистецтва серед населення міста та району, збереження контингенту учнів, подальше поліпшення навчально-виховної роботи, підвищення рівня знань учнів, вдосконалення педагогічної кваліфікації викладачів, покращення шефської та позакласної роботи, збереження та зміцнення матеріальної бази школи. А найважливішою місією сучасної мистецької школи є: виявляти, плекати й розвивати здатність до творчості в кожного, хто виявив здібності та бажання навчатися мистецтву.
Заснована школа 1 червня 1956 року (наказ Міністерства культури Української РСР від 1 червня 1956 року № 1011). За період 65-річної історії існування закладу понад 1700 учнів отримали свідоцтва про здобуту початкову мистецьку освіту. Близько 300 випускників школи продовжили навчання у вищих мистецьких  навчальних закладах та пов'язали свою трудову діяльність з галуззю культури та мистецтва.  Більша частина нинішнього складу викладачів нашої школи – у минулому її випускники.

Музеї  Кобеляцької громади представлені двома закладами: Літературно-меморіальний музей-садиба Олеся Гончара. Сторінка: https://www.facebook.com/311258599408611

Музей-садибу Олеся Гончара облаштовано у невеличкій селянській хаті, збудованій 1892 року Гаврилом і Єфросинією Гончарами.2000 року, до п’ятої роковини з дня смерті Олеся Гончара, за клопотанням вдови письменника Валентини Данилівни Гончар, Героя України академіка Петра Тимофійовича Тронька та за сприяння Президента України Леоніда Даниловича Кучми в столиці дитинства Олеся Терентійовича (с. Сухе Кобеляцького району Полтавської області) створено меморіальний музей-заповідник його імені. 28 серпня 2000 року відбулося його урочисте відкриття. 2003 року, до 85-річчя Олеся Терентійовича музей набув статусу літературно-меморіального музею-садиби Олеся Гончара. Щорічно, 3 квітня та 14 липня у музеї проводяться літературно-музичні вечори пам'яті письменника. З 2006 року в день Святої Трійці проводиться традиційний захід «Зелене свято Гончарового дитинства», який щорічно відвідують шановані гості з різних міст України: письменники, журналісти, громадські та політичні діячі, поціновувачі творчості класика української літератури.

Кобеляцький музей літератури та мистецтва ім. Олексія Кулика Сторінка:https://www.facebook.com/1 -2797189597173603

Кобеляцький музей літератури і мистецтва — музей у м. Кобеляки Полтавської області присвячений. Основною діяльністю музею є робота з відвідувачами, проведення екскурсій, семінарів вчителів шкіл району з образотворчого мистецтва, літератури, історії. Музей став методичним центром для студентської і учнівської молоді з питань правознавства, історії, географії, економіки та інших напрямків знань. Діє об'єднання літераторів «Ворскла». Музей літератури і мистецтва у м. Кобеляках працює з 10 лютого 1982 року. Організатором музею був учитель-краєзнавець Олексій Іванович Кулик. Музей літератури і мистецтва у м. Кобеляках працює з 10 лютого 1982 року. Організатором музею був учитель-краєзнавець Олексій Іванович Кулик. В експозиції музею висвітлюються матеріали про видатних особистостей Кобеляччини: народну артистку СРСР, бандуристку, лауреата премії імені Т. Г. Шевченка Гриценко Т. О., скульптора Лоїка С. А., поета Усенка П. М., письменників Загребельного П. А., Гончара О. Т., поетеси Овдієнко Л. М.; художників Левицького Д. Г., Петрицького А. Г., Лося І. Г.; українського філософа-просвітителя Ковельського Я. П., поета, автора відомої поеми «Душенька» Богдановича І. Ф., академіка Петербурзької академії наук Остроградського М. В., відомого українського вченого у галузі технічної кібернетики Івахненка О. Г.